Gene Vincent

   Gene Vincent, чиє справжнє ім'я Юджин Вінсент Креддок (Eugene Vincent Craddock) народився 11 лютого 1935 року в невеликому місті Норфолк, що на кордоні штату Північна Кароліна і Вірджинія. Ще в ранньому дитинстві він захопився такими виконавцями кантрі як; Біллі Монро, Мун Маллікен і Брати Делмур.

   На початку 50-х Джин пошкодив ногу, точніше колінну чашечку. Одні дослідники його біографії стверджують що він її пошкодив до служби в армії катаючись на мотоциклі і травма дала про себе знати вже під час служби, інші кажуть що він пошкодив її під час служби. Справа в тому, що в 1952-54 році Джин проходив службу у флоті в Кореї і в липні 1954 перебуваючи у відпустці вдома, на перехресті його збиває якась дамочка, що проїжджала на червоне світло. Джин потрапляє в лікарню ВМФ і лежить там кілька місяців, йому загрожує ампутація ноги, але його мама наполягає на збереженні її і врешті-решт Джину змогли вилікувати ногу, але все одно він все життя буде кульгати.

   Після того як його комісували з флоту, на початку 1955 року він створює групу, яка виконує музику в стилі кантрі-вестерн та вестерн-свінг. В цей час Джин був завзятим любителем футболу (американського звісно), обожнював плавати та полюбляв чизбургери.

   У 1956 році Джин вперше виконує пісню "Be bop a Lula". Припускають це не оригінальна пісня Вінсента, справа в тому, що коли Джин лежав у госпіталі він познайомився з чорношкірим матросом, який наспівував якусь негритянську ритм'н'блюзову пісню, яку він виконував до армії в клубах для чорних. Джину вона сподобалася, він придбав на неї права і став виконувати з деякими змінами (але це тільки одна з версій появи знаменитого хіта).

   Джина помітив Кен Нельсон зі студії Capitol-records і запропонував контракт на запис. Під час першої сесії Джин показав себе як неабиякий виконавець рокабіллі, блюзу і хілбіллі.


   4 травня 1956 року під час сесії у студії Bradley група Вінсента вперше була названа - Blue Caps. До кінця літа 56-го на світ з'явився перший альбом - "Bluejean Bop", тоді ж сингл "Be bop a Lula" стає золотим.

   А на початку осені група і Джин знімаються в рок-н-рольному фільмі "The Girl Can not Help It", де була виконана "Be bop a Lula", саме цей фільм зробив Вінсента по справжньому відомим. У січні 1957 року Джин змінює менеджера і буквально через тиждень створює групу наново. Зі старого складу залишився тільки Дік Харрелл, і до початку весни група у новому складі відправляються в перше трансконтинентальне турне. У новому складі Blue Caps були: Джин Вінсент - вокал, Біллі Мак - контрабас, Джонні Мікс і Пол Пік -гітарісти, Дік Харрелл - ударні і крик на задньому плані.

   У Філадельфії Джин і його група виступала вже разом з Карлом Перкінсом (Carl Perkins) і Едді Кокраном (Eddie Cochran), пізніше до них приєднається молодий Рой Орбісон (Roy Orbison). В такому зоряному оточенні Джин гастролюватиме до середини літа 57-го. Саме в цей час він потоваришував з Едді Кокраном. Восені в групі вибухне скандал, Біллі Мак буде викритий в махінаціях з фінансами групи, на його місце запросять Боббі Лі Джонса.

   В цьому ж році вони знімаються в другому фільмі - "Hot Rod Gang", на протязі всього фільму Джин виконує чотири пісні, в цьому ж фільмі знімається і Кокран. Під час зйомок фільму з групи, з особистих мотивів, йде Дік Харрелл, його заміняє Греді Оуен.

   Цікаво те, що фільм фінансував Кокран, але в титрах це не вказується, так як це було зроблено анонімно в обхід податків. Після зйомок фільму, Джин, Кокран і приєднавшийся до них Літл Річард (Little Richard) відправляються в тур по США та Австралії в підтримку цього фільму.

   Під час сесії 1958 року, звучання групи різко змінюється з напористого рокабіллі група перекваліфікується в виконавців досить м'якого рок-н-ролу і блюзу, в зв'язку з чим у складі з'являється саксофоніст і піаніст. Сам Джин був різко проти цього, але кон'єктура музичного ринку і фінансові справи групи цього вимагали, тому після довгих умовлянь він погоджується. Джин записує ліричні балади - "The night is So Lonely" і "Over The Rainbow", які мали великий успіх і навіть конкурували з баладами Елвіса (Elvis Presley).

   Але на початку 59 року вибухнув скандал "Пайола", який торкнувся і студію Capitol. Продаж платівок Вінсента різко падає, відразу зриваються кілька великих контрактів. Група протягом 59 року практично не виступає в США, проте восени група дає концерт в Японії. При посадці літака, на злітне поле прорвавши кордони поліції вибігають 10 000 чоловік !!!! Літак через небезпеку посадки сідає на запасному аеродромі.

   У грудні того ж року група гастролює по Великобританії, успіх був величезний, до речі, не дивлячись на скандал із Джеррі Лі Льюїсом (Jerry Lee Lewis ), в Об'єднаному королівстві на рок-н-рол дивилися крізь пальці і наступні три роки Джин буде практично виступати тільки в Англії, навідуючись в США тільки заради особистих справ. Саме там він знайомиться з молодим гуртом з Ліверпуля які грають рок-н-рол і протегує кілька їхніх концертів. Згодом про цю групу дізнаються в усьому світі під ім'ям - Бітлз. Саме в Англії Джин створив собі образ крутого байкера з ніг до голови задрапірованого у шкіру.

   17 квітня 1960 року до Джина Вінсента приїхав Едді Кокран і дівчина Едді - Шерон Шиллі, після веселої пиятики в Брістолі спіймавши таксі вони поверталися додому Джина у Лондон. Всі сіли на заднє сидіння. Близько передмістя Лондона - Чіпенхам, машину занесло на слизькій від дощу дорозі і вона не вписалася у дуже крутий поворот на Уілшир, машина врізалася в бетонну огорожу на швидкості 70 миль на годину. Едді Кокран в комі був доставлений в лікарню і через два дні помер. Вінсент отримав зламане плече і повне руйнуванням колінної чашечки. Джина врятувало від больового шоку і коми те, що він багато випив і під час поїздки прийняв снодійне. Це подіяло як болезаспокійливий і по суті врятувало йому життя. Плани Джина впали в небуття. Едді приїхав до Англії для спільного проекту з Джином, який мав намір відродити знову рокабіллі культуру, популярність якої стрімко затухала.

   11 травня Джин повернеться зі Штатів, де був на похоронах Едді, в Англію. Він записує сингл "Pistol Packin 'Mama", по суті це був останній справжній рокабілльний хіт в тому вигляді якому ми звикли його ототожнювати з п'ятдесятими. На початку 1961 року трек піднявся 15 сходинку в чартах. У тому ж 1961 Джин знімається в фільмі "It's Trad? Dad" і записує в Голлівуді спільний сингл з групою "Champs".

   У 1962 році Джин гастролює разом з Брендой Лі і випускає останній свій альбом. На ньому вже немає того потужного заряду, що ми звикли чути від нього в кінці п'ятдесятих, все частіше йому акомпанує оркестр і рок-н-рол нагадує солодкуватий стиль Ніла Седаки та Боббі Ві.

   У 1965 році Джин повертається до Каліфорнії і на протязі 18 місяців відпочиває від усього, але поступово приходить в жах від того що відбувалось на музичниму ринку, цю суміш хіпізму з бітломанієй він не витримував. Якщо в Англії ще до середини шістдесятих жевріла культура рокабіллі, то в США нею вже і не пахло, цього Джин перенести не міг, почав пити, практично не виступаючи. І тільки в 1967 році його друзі змогли організувати кілька концертів і записати пару синглів у домашній студії. Але продюсерів вже не цікавила музика Джина і ці записи були видані тільки у 80-х.

   У вересні 1971 року Джин записує останні пісні і дає кілька невеликих, по суті домашніх, концертів в Ліверпулі. Повернувшись в Калліфорнію в особистих справах йому раптово стало зле і 12 жовтня 1971 він помирає від нападу у віці 36 років.