вівторок, 6 березня 2018 р.

середа, 27 грудня 2017 р.

The Fuzz '64

   В розповіді The Ventures Sound - That Light Fuzz було теоретично розлянуто гітарне звучання шестидесятих групи The Ventures. Цього разу мова піде про практичне створення того самого "that light fuzz". Як вже було сказано, можна зробити багато різноманітних схематичних рішень для отримання цього звуку, це може бути спеціально підібраний ланцюг з окремих девайсів, таких як: вхідний буфер, бустер, фаз, еквалайзер та інше. Звісно, зручніше коли це організовано в одній педалі для отримання конкретного звучання, що теж не обмежується єдиною схемою. Той варіант, що я запропоную, створений шляхом багатьох експериментів спираючись виключно на слух. Не думаю що буде доречно робити порівняльний спектральний аналіз із записами The Ventures використовуючі інші підсилювачі, мікрофони і т.п., та і "that light fuzz" звучав не всюди однаково на композиціях The Ventures.

   Традиційно для шестидесятих в основі схеми був зроблений спотворюючий контур на германієвому транзисторі p-n-p провідності. Це не принципово для "that light fuzz" оскільки невідомо яку схему використовували The Ventures, але на кремнієвих n-p-n мені не вдалось отримати потрібних результатів.



Layout in PSD format

Resistors
R1, R17 - 1M
R2 - 15k
R3 - 1k
R4, R7 - 39k
R5 - 220k
R6 - 22k
R8 - 10k
R9 - 680 Ohm
R10 - 820 Ohm
R11 - 4,7k
R12, R13 - 470 Ohm
R14 - 560 Ohm
R15 - 2,2k
R16 - 3,6k
R18 - 8,2k
R19 - 18k
R20, R22 - 100k
R21 - 300k*

Capacitors
C1 - 47uF 25V (electro)
C2 - 250pF (film or ceramic)
C3 - 10nF (film)
C4, C12 - 1,8nF (film)
C5, C11 - 1uF (film)
C6, C7 - 4,7uF 16V (electro)
C8, C10 - 47uF 16V (electro)
C9 - 220nF (film)

Semiconductors
Q1 - КТ203Б or other (hfe~70)
Q2 - КТ315A or other (hfe~80)
Q3 - МП25Б (hfe~40)
D1 - Д20 or another germanium

Switches
S1 - SPDT, 3PDT stompswitch
S2 - KN3C-103, П2T-1, П2T-5, П2T-18 or another toggle switch DP3T, 3 pin three-position
S3 - 1A11-NF5STSE-B, ТП1-2 or another toggle switch SPDT, 3 pin two-position

   Одразу на вході зроблений пасивний фільтр: R2, C3, C4. Триступінчатий перемикач S2 TONE SWITCH дає змогу обрати тембр сигналу який подається на передпідсилювач на транзисторах Q1, Q2. Саме такий пасивний фільтр, без змінного резистора, ефективно працює для отримання потрібного тембру перед обмеженням сигналу. Також це дає додаткові можливості комбінуючи цей фільтр з положенням ручки тембру на гітарі, або залишаючи ручку на максимумі віддаючи функцію "зрізання" високих частот безпосередньо фільтру.

   Після посилення транзисторами різної провідності Q1, Q2 сигнал подається на спотворюючий каскад на германієвому транзисторі Q3 p-n-p провідності, в резултаті чого відбувається обмеження сигналу (fuzz). Рівень спотворень можна міняти в широких межах змінним резистором R11 GAIN. Крім цього, перемикачем S3 обирається один з двох рівнів посилення сигналу каскадом на транзисторах Q1, Q2, чим маємо два режими роботи фазз-ефекту - LIGHT, або FAT. В режимі LIGHT отримуемо то самий "that light fuzz" різного рівня обмеження в залежності від положення ручки GAIN. В режимі FAT рівень посилення сигналу передпідсилювачем на транзисторах Q1, Q2 значно більший, аж до того, що невелике обмеження відбувається на цьому ж каскаді, в результаті маємо фазз-ефект з більш рівною атакою. Завдяки таким розширеним можливостям схема може бути цікавою не тільки прихильникам звуку The Ventures, хоча розробка була націлена саме на їх звучання в якомога більших різновидах.

   Спотворюючий контур на транзисторі Q3 можна назвати схожим на Fuzzrite, Orpheum Fuzz, або ToneBender 3-Knob. Германієвий дioд D1 служить для компенсації впливу зміни температури на транзистор Q3. На виході встановлені змінні резистори R20 TONE, яким обирається тембр, R22 VOLUME - рівень вихідного сигналу. Якщо є бажання збільшити рівень вихідного сигналу, то опір резистора R21 можна зменшити до 100-200k.

   В якості Q1, Q2 можна використати будь-які малопотужні кремнієві, або германієві транзистори з низьким рівнем шуму та невеликим коефіцієнтом посилення. Але це не стосується Q3! В якості Q3 нажаль я не можу запропонувати великий вибір тразисторів які б давали потрібний резултат. Я випробовував деяку кількіть германієвих транзисторів серії МП13-МП16, МП25, МП39-МП42, але серед них непогані результати можна отримати тільки з МП42Б, а найкращі, на мою думку, для "that light fuzz" з МП25Б.

   Схема чутлива до зовнішніх наводок, тому обов'язково повинна знаходитись в екранованому корпусі. Живлення здійснюється від гальванічного або акумуляторного елементу напругою 9V.





четвер, 23 листопада 2017 р.

D-Drifters-5

Перший (оригінальний) склад ансамблю 60-х:
   Давид Романишин (Дейв Роман, David Romanishyn, Dave Roman) – лідер, акордеон, електричний бас, вокал.
   Антон Романишин (Тоні Роман, Anton Romanishyn, Tony Roman) – електрична гітара, бас, вокал.
   Ігор (Йоґі) Клос (Ihor (Yogi) Klos) – скрипка, мандоліна, перкусія, вокал.
   Михайло (Майк) Клим (Mike Klym) – барабани.
   Андрій Пахолинський (Ел Теннер, Andy Pacholinski, Al Tenner) – саксофон.

У складі ансамблю з кінця 70-х:
   Randy Hiebert – гітара, бас, вокал.
   Bert Dupasquier – барабани, вокал.
   Bill Zulak – альт, вокал.
   Eddy Birkett – барабани.
   Ансамбль D-Drifters 5 організований на початку 1960-х років в місті Вінніпег (Канада). Ансамбль розпочинав свою кар’єру, як гурт, що виконував переважно танцювальну музику, репертуар складався з польок, вальсів та деяких тогочасних рок-хітів. Грали музиканти на різних громадських заходах, вечірках та весіллях у Вінніпезі та околицях.

   Стрімкий злет популярності D-Drifters 5 почався з 1964 року. В цьому році D-Drifters 5 в якості акомпонуючого ансамблю почав виступати з уже популярним на той час дуетом Mickey and Bunny. В 1964 і 1965 роках вони організували кілька успішних турне по українських поселеннях в Манітобі, Саскачевані та Альберті, виступали переважно в малих містечках і сільських околицях. Гладачі Mickey and Bunny отримували найповнішу розважальну програму. D-Drifters 5 найчастіше розігрівали публіку кількома польками. Головну «концертну» частину програми найчастіше вели диктори місцевого радіо. Після концерту аудиторію запрошували залишитися на танці під музику D-Drifters 5.


   Виступи Mickey and Bunny задумувалися як імітації кантрі і рок-н-рольних шоу. Всі виконавці, окрім барабанщика, грали стоячи. Музиканти могли змінювати позиції на сцені, особливо під час виконання сольних партій. Це доповнювалось різноманітними сценічними ефектами, такими як кольорове освітлення, підвищення для барабанів і спеціальні завіси, чого до цього українські ансамблі не робили.

   Хоча D-Drifters 5 були серед перших ансамблів, що додавали електронні звуки до української музики, їхні аранжування та репертуар українських народних пісень і танцювальних мелодій у великій мірі були подібними до традиційного виконання, що однаково добре сприймалось як старшим, так і молодшим поколінням української громади.

   У 1965 році D-Drifters 5 випустили альбом українських танцювальних мелодій, який мав гарний комерційний успіх. За словами Давида Романишина, було продано більше 100 тис. копій альбому по всій Північній Америці, Австралії та Європі. Багато українських танцювальних ансамблів використовували записи з цієї платівки під час своїх репетицій та виступів. Музиканти інших українських асамблів по всій Північній Америці почали переймати стиль D-Drifters 5.

   Ще однією складовою успіху D-Drifters 5 було сприйняття музикантами тогочасних музичних тенденцій. Так, у середині 1960-х років північноамериканська музична сцена зазнала значного впливу музики так званого «британського вторгнення», яскравими представниками якої були The Beatles, The Dave Clark Five, Herman’s Hermits і The Rolling Stones.

   Під цим впливом, у 1965 році ансамбль записав унікальну на той час для української музичної сцени платівку The D-Drifters 5 sing and play Beatles songs…. На платівці були записані доволі вдалі переспіви українською мовою тогочасних англомовних хітів The Beatles та інших гуртів.


   Окрім вдалих переспівів англомовних хітів, музиканти D-Drifters 5 використовували й деякі візуальні образи британської групи. Музиканти носили відповідні костюми, аналогічних тим, які одягали музиканти The Beatles, фотографії та плакати ансамблю також були зроблені так щоб простежувалась аналогія з відповідною атрибутикою The Beatles. Все це сприяло тому, що про D-Drifters 5 починають говорити як про «The Ukrainian Beatles» («Українські Бітлз»).

   Загалом у 60-х роках було видано 6 (?) платівок -Drifters 5, також ансамбль акомпонував при записі на платівки пісень Mickey and Bunny, те деяких інших виконавців.
   3 70-х років популярність D-Drifters 5 знижується, на перші ряди української музичної сцени у Північній Америці виходять нові музичні колективи, які уже творять українську музику з врахуванням нових музичних тенденцій.

   У 1972 році ансамбль якийсь час співпрацював (грав музику до танців) з Українським танцювальним ансамблем з Вініпегу Rusalka Uminian Dance Ensemble of Winnipeg, побував з цим колективом у Англії. Через деякий час після цих гастролів D-Drifters припинив діяльність.

   У 70-х та 80-х роках D-Drifters кілька разів відновлював свою діяльність, склад ансамблю часто змінювався. До кінця 80-х з першого складу ансамблю залишились тільки Дейв і Тоні Романишини. Ансамбль якийсь час виступав під назвою The Dave Roman Band, але з 1991 року ансамбль знову почав виступати під своєю традиційною назвою – D-Drifters.

   На початку 90-х Давид Романишини спробував знову зібрати перший склад D-Drifters 5. Проте він зумів переконати повернутися тільки Івана Клоса. Барабанщик Майк Клим відмовився, він розумів, що час ансамблю уже пройшов і що вони не зможуть відтворити успіхів, яких D-Drifters 5 мав у 60-х, його відповідь була такою: «Я повернусь тільки тоді, коли Джон Леннон повернеться в The Beatles» (на той час уже виповнилось одинадцять років від дня смерті Дж. Леннона).

   Таким чином ансамбль, у складі трьох музикантів з першого складу D-Drifters 5 (Дейв Романишин, Тоні Романишин та Івана Клос), відновив свою діяльність у 90-х. Почалась робота над записом нового матеріалу, виступи на концертах та фестивалях. У 2002 році, після десяти років праці був виданий новий альбом із записами D-DriftersCelebration (MSCD-113).

D-Drifters-5 - Keep A Knockin (1965)

D-Drifters-5 - Farmer John (1965)

D-Drifters-5 - Listen To Me (1965)

D-Drifters-5 - Over And Over (1965)

D-Drifters-5 - Words Of Love (1965)

D-Drifters-5 - Needles And Pins (1965)

   Джерело інформації: http://www.ukrmusic.org